Алгоритм вивчення стану викладання базових дисциплін

Поділитися!

 

Алгоритм проведення вивчення стану викладання базових дисциплін 

 1.  Підготовчий етап 

1.1.  Наказ «Про організацію вивчення стану навчального предмета», у якому:

  • затвердити склад комісії (доцільно, щоб до неї входили члени методичної ради, вчителі-методисти та  старші   вчителі, керівники структурних методичних підрозділів, яких очолюватиме   директор загальноосвітнього навчального закладу чи заступник директора   з  навчально-виховної роботи); 
  • затвердити план вивчення стану; 
  • розподілити обов’язки між членами   комісії; 
  • визначити терміни вивчення стану   предмета; 
  • зазначити форму узагальнення матеріалів   за  результатами вивчення стану (довідка — для озвучення результатів вивчення стану навчального предмета на  за сіданні педагогічної ради; наказ «Про   підсумки вивчення стану та  рівень навчальних досягнень учнів із предмета»). 

1.2.  Розробити напрями та  критерії оцінювання вивчення стану предмета й  ознайомити   з  ними членів комісії.

1.3.  Голові комісії спільно з  членами комісії: 

  • вивчити пояснювальну записку до  навчальної програми з  предмета;
  • переглянути відповідні інструктивно – методичні листи, рекомендації щодо  сучасних підходів до викладання  предмета;
  • ознайомитись із матеріалами вивчення стану предмета за  попередній період, висновками та  пропозиціями,    результатами контролю за  виконанням    управлінських рішень. 

 1.4.   За    допомогою програми або календарно-тематичного планування вчителя  з’ясувати, які теми навчального предмета контрольованих класів вивчатимуться    впродовж часу, відведеного для вивчення    стану навчального предмета. 

1.5.  За  класними журналами, зошитами для контрольних робіт установити рівень навчальних досягнень учнів, визначений учителем.

1.6. Разом із практичним психологом, класними керівниками вивчити рівень навчальних можливостей та  освітніх потреб учнів.

 1.7.   Визначити класи, в  яких проводитимуться    контрольні роботи з  метою з’ясування рівня навчальних досягнень учнів, їх  форм і  дат проведення.

1.8.   Визначити членів комісії, які підбирати муть тексти для контрольних робіт.

1.9. Визначити членів комісії, які аналізуватимуть результати контрольних робіт.

 1.10. Визначити, яким чином і  в якій формі члени комісії готуватимуть матеріали    за  результатами вивчення.

 

  2.   Практичний етап 

2.1.   Аналіз кадрового забезпечення із предмета.

2.2. Аналіз матеріально-технічного забезпечення. Наявність навчального кабінету. Обладнання його відповідно до  Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів (затвердженого    наказом Міносвіти і  науки України від    20.07.2004 р. No 601). 

 2.3.   Навчально-методичне забезпечення. Наявність програм, посібників і  підручників, ППЗ. Наявність авторських програм   гуртків, факультативних курсів, курсів    за  вибором, їх  відповідність вимогам.

2.4.   Нормативне й  інструктивно-методичне    забезпечення (наявність структурних методичних підрозділів відповідно до  наказу загальноосвітнього навчального за кладу «Про зміст, форми та  структуру    методичної роботи з  педагогічними працівниками в  ___ навчальному році». 

 2.5. Аналіз планів роботи методичних структурних підрозділів: методичних об’єднань, творчих груп, школи молодого вчителя, школи педагогічного досвіду, школи методичної майстерності, майстер-класів    тощо (диференційований підхід до  організації їхньої діяльності, розгляд актуальних питань на  засіданнях, використання інтерактивних форм навчання дорослих, формування компетентностей педагогічних працівників тощо).  

2.6.   Організація самоосвітньої діяльності педагогічних працівників. Реалізація індивідуальних науково-методичних проблемних тем: терміни, шляхи, форми звітності та  завершення роботи. 

 2.7.   Виконання навчальних програм, планів.  

2.8.   Організація допрофільної підготовки  та  профільного навчання з  предмета. 

 2.9.   Рівень методичної майстерності вчителя    під час навчальних занять (сучасні підходи до  навчальних занять, дотримання    вимог до  сучасного уроку, виявлені проблеми, шляхи їх  усунення); рівень технологізації навчально-виховного процесу.

2.10.   Дотримання психолого-педагогічних    умов до  навчання (наявність психологічної мети навчання, врахування індивідуальних особливостей учнів, особистісно зорієнтоване навчання, компетентнісний,    технологічний, індивідуальний і  диференційований підходи, створення ситуації успіху, психологічний клімат під час уроку, стиль взаємин «учитель — учень»    тощо). 

 2.11. Інноваційний підхід до  навчання (експериментальна, дослідницька, пошукова  робота, апробація підручників, упровадження педагогічного досвіду, нових педагогічних технологій і  методик тощо). 

 2.12.  З’ясування рівня навчальних досягнень    учнів (можна проводити на  будь-якому   етапі вивчення. Аналіз рівня навчальних    досягнень учнів слід проводити порівняно з  попередніми результатами вивчення, що дасть можливість    об’єктивно оцінити роботу педагога з  підвищення якості знань учнів). Формування  компетентностей учнів      

2.13. Організація позакласної роботи з предмета.

3.Підсумково-аналітичний етап

3.1. Аналіз матеріалів членів комісії за  підсумками вивчення стану навчального предмета.

 3.2. Підготовка проекту наказу за  матеріалами  вивчення стану. Подати загальні висновки  та  пропозиції:

–       адміністрації загальноосвітнього навчального закладу;

–        голові та  членам методичної ради;

–       керівникам структурних методичних підрозділів;

–       завідувачам предметних кабінетів;

–       учителям-предметникам.

3.3. Обговорення проекту наказу з членами комісії та  з тими, кого контролювали у  процесі вивчення стану навчання (виховання).

Висновки та  пропозиції мають бути чіткими, сформульованими таким чином, щоб  можна було контролювати їхнє виконання, із зазначенням термінів.