Довідник по інклюзії

Поділитися!

 

 

 

 

 

 

 

Що таке інклюзія?

 

Інклюзія (від англ. inclusion — включення) — процес збільшення ступеня участі всіх громадян в соціумі, і насамперед тих, що мають труднощі у фізичному чи розумовому розвитку. Він передбачає розробку і застосування таких конкретних рішень, які зможуть дозволити кожній людині рівноправно брати участь в академічному і суспільному житті. Поняття інклюзії близьке за значенням з поняттям інтеграція та протилежне до сегрегація. При інклюзії всі зацікавлені сторони повинні брати активну участь для отримання бажаного результату. Інклюзія — це процес реального включення осіб з інвалідністю в активне суспільне життя і однаковою мірою необхідна для всіх членів суспільства.

 

Що таке інклюзивне навчання?

 

Інклюзивне навчання — це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу.

З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами.

 

Діти з особливими освітніми потребами

 

Діти з особливими освітніми потребами – діти сліпі та із зниженим зором, глухі та із зниженим слухом, з тяжкими порушеннями мовлення, із затримкою психічного розвитку, з порушеннями опорно-рухового апарату, розумовою відсталістю, діти із складними вадами розвитку (у тому числі діти з розладами аутичного спектру).

 

Якими нормативно-правовими актами регулюється питання інклюзивного навчання?

 

В Україні поступово розвивається і вдосконалюється нормативно-правова база, орієнтована на впровадження інклюзивного навчання. Сьогодні відповідні положення містяться в Законах України «Про освіту» (стаття 37), «Про дошкільну освіту» (стаття 33), «Про загальну середню освіту» (стаття 21), «Про професійно-технічну освіту» (стаття 42), «Про вищу освіту» (стаття 3). Відповідні положення також внесено до законів України «Про охорону дитинства» (стаття 19) та «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (статті 4, 22).

У жовтні 2010 року Міністерство освіти і науки України затвердило «Концепцію розвитку інклюзивної освіти», яка передбачає необхідне навчально-методичне забезпечення освітнього процесу в умовах інклюзивного навчання та здійснення відповідних інституційних змін.

9 грудня 2010 року Міністерство освіти і науки України своїм наказом №1224 затвердило Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах.

15 серпня 2011 року Кабінет Міністрів України своєю постановою №872 затвердив Порядок організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах.

 

Хто фінансує організацію інклюзивного навчання?

 

Відповідно до пункту 5 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, власник загальноосвітнього навчального закладу виділяє в установленому   порядку кошти для забезпечення  безперешкодного доступу до будівель та приміщень таких закладів дітей з особливими освітніми потребами, створення відповідної матеріально-технічної та методичної бази, забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників з питань надання освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами у класах з  інклюзивним  навчанням, сприяє провадженню інноваційної діяльності, здійснює заходи щодо придбання транспортних засобів для підвезення таких дітей до місця навчання та додому. Власник та керівник загальноосвітнього навчального закладу несуть відповідальність   за   організацію, стан та якість інклюзивного навчання.

 

Спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах

 

Спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами   у   загальноосвітніх навчальних закладах – це окремі класи у загальноосвітніх навчальних закладах для навчання дітей, які потребують корекції фізичного  та/або розумового розвитку, у спеціально створених умовах. Спеціальні класи можуть створюватися у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типу і форми власності.

 

Хто приймає рішення про утворення спеціальних класів для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах?

 

Відповідно до пункту 1.4 Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, рішення про створення  спеціальних класів приймається засновниками (власниками) загальноосвітніх навчальних закладів за наявності відповідного контингенту учнів, навчально-матеріальної бази,  кадрового забезпечення та погодження з відповідним органом управління освітою та органом державної санітарно-епідеміологічної служби. Отже, якщо загальноосвітній навчальний заклад  є державною або комунальною власністю, то рішення про створення спеціального класу буде прийматись відповідним органом управління освітою.

 

Яка наповнюваність спеціальних класів для дітей з особливими освітніми   потребами у загальноосвітніх навчальних закладах?

 

Відповідно до пункту 1.4 Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.12.2010 № 1224, наповнюваність спеціальних класів для дітей з особливими  освітніми   потребами   у загальноосвітніх навчальних закладах встановлюються відповідно  до  Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у  загальноосвітніх навчальних закладах, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128.

 

Хто приймає рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням?

 

Відповідно до пункту 4 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, рішення про утворення класів з інклюзивним навчанням приймається  керівником  загальноосвітнього  навчального закладу з урахуванням освітніх  запитів  населення   за   умови наявності необхідної матеріально-технічної та методичної бази,  відповідних педагогічних кадрів і приміщень, що відповідають санітарно-гігієнічним вимогам, згідно з Положенням про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року №778, за погодженням з  відповідним органом управління освітою.

Відповідний орган управління освітою має видати наказ про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району (міста) в якому визначити навчальні заклади в яких здійснюватиметься інклюзивне навчання та на базі яких класів, затвердити години для проведення корекційно-розвиткових занять та призначити відповідального за організацію, стан та якість впровадження інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах.

Директор загальноосвітнього навчального закладу має видати наказ про створення класів з інклюзивною формою навчання та організацію в них навчально-виховного процесу, яким створити класи з інклюзивною формою навчання, призначити асистентів вчителів та визначити інші умови необхідні для організації навчально-виховного процесу.

 

Яка наповненість класів з інклюзивним навчанням?

 

Відповідно до пункту 8 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, для забезпечення ефективності навчально-виховного процесу наповнюваність класів з інклюзивним навчанням становить не більш як 20 учнів, з них:

одна – три дитини з розумовою відсталістю або вадами опорно-рухового  апарату,  або зниженим зором  чи  слухом, або затримкою психічного розвитку тощо;

не більш як двоє дітей сліпих або глухих, або з тяжкими порушеннями мовлення, або складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку),  або  тих,  що  пересуваються  на візках.

 

На підставі чого здійснюється зарахування дітей з особливими освітніми потребами до класів з інклюзивним навчанням?

 

Відповідно до пункту 7 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, зарахування дітей з особливими освітніми потребами до
класів з інклюзивним навчанням здійснюється в установленому порядку відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації, зазначеного у витязі з протоколу засідання психолого-медико-педагогічної консультації.

Висновок центральної, республіканської, обласних, районних (міських) консультацій має рекомендаційний характер і є підставою для направлення дітей  органами управління освітою до загальноосвітніх навчальних закладів, класів (груп) з інклюзивним (інтегрованим) навчанням, спеціальних дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з урахуванням побажань батьків (осіб, які їх замінюють) та організації належної корекційно-розвиткової роботи.

Психолого-медико-педагогічної консультації діють на підставі Положення про центральну та республіканську (Автономна Республіка Крим), обласні, Київську та Севастопольську міські, районні (міські) психолого-медико-педагогічні консультації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України від 07.07.2004 № 569/38. Районні (міські) психолого-медико-педагогічної консультації є державними методичними установами, що працюють на постійно діючій  основі, утворюються відділами освіти районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій, підпорядковуються їм з усіх питань діяльності; можуть   функціонувати при районних методичних кабінетах, районних центрах практичної психології і соціальної роботи. Діяльність психолого-медико-педагогічних консультацій спрямована зокрема серед іншого й на консультування батьків (осіб, які їх замінюють), педагогічних працівників, з питань вибору можливих форм і методів навчання, у тому числі інклюзивного (інтегрованого), у поєднанні з реабілітаційними заходами, соціальної адаптації та інтеграції у суспільне життя дітей,  які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

 

Які особливості навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням?

 

Навчання у класах з інклюзивним навчанням здійснюється за типовими навчальними планами, програмами, підручниками та посібниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки для загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі спеціальними підручниками.

Навчально-виховний процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до робочого навчального плану загальноосвітнього навчального  закладу, складеного на основі типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

На основі зазначеного робочого навчального плану розробляється  індивідуальний навчальний план для дітей з особливими освітніми  потребами (далі – індивідуальний навчальний план) з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.

Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість.

В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до    восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та/або розумового розвитку. Такі години  враховуються під  час  визначення  гранично допустимого тижневого навчального  навантаження дітей з особливими освітніми потребами.

Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.

Відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації та за згодою батьків для дітей з особливими освітніми потребами педагогічні працівники, у тому числі вчителі-дефектологи, розробляють індивідуальну навчальну програму з урахуванням навчальних програм загальноосвітніх  навчальних закладів, яка затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.

 

Як здійснюється оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами?

 

Відповідно до пункту 15 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими
освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України ВІД 13.04.2011 № 329, та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою. Система оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами повинна бути стимулюючою.

 

Як здійснюється державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами?

 

Відповідно до пункту 16 Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №872 від 15.08.2011 року, державна підсумкова атестація дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки від 18.02.2008 №94.

звільнення від проходження державної підсумкової атестації дітей з особливими освітніми потребами здійснюється відповідно до Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, затвердженої спільним наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України та Міністерства охорони здоров’я України від 01.02.2013 № 72/78.

 

Яка відповідальність передбачена за порушення права на отримання освіти?

 

Відповідно до статті 183 Кримінального кодексу України незаконна відмова  у прийнятті до навчального закладу будь-якої форми власності – карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з  позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Незаконна вимога оплати за навчання у державних чи комунальних навчальних закладах – карається штрафом до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.