“Обережно, селфі!”

Поділитися!

Науковці з Карнегі-Меллон (США) вирішили створити спеціальний штучний інтелект, який навчиться вираховувати небезпечні селфі і попереджати фотографа чи його родичів. Для цього вони проаналізували світову статистику “смертельних” селфі.

Вони аналізували селфі з з 2014 по 2016 рік, які публікували в соціальних мережах і новинних медіа. До їхньої вибірки потрапило 127 випадків селфі з летальним результатом. 76 смертей припали на Індію. Потім йшли Пакистан, США і Росія.

Попри те, що жінки роблять селфі частіше, 75% нещасних випадків під час селфі припадає на чоловіків. 67% відсотків смертей у вибірці припало на молодих людей до 24 років.

Вчені виділили 8 найпоширеніших причин смерті під час селфі.

На першому місці падіння з висоти, на другому – утоплення, на третьому – сукупність води і висоти (наприклад, падіння з висоти у воду).

Четверте місце посіли потяги, п’яте – зброя, шосте – автомобілі, на сьомому місці опинилася смерть від електрики і на останньому місці – тварини.

Усе вимірюється лайками, а закінчується залежністю

Значимість людського висловлювання або краса фотографії тепер оцінюються лайками і шерами. Психолог Світлана Скринник розповіла, що життя в соціальній мережі для підлітків таке ж реальне, як і існування навколишнього світу. Для них це повноцінний соціум, у якому вони виросли і живуть.

Тим більше зараз, коли кількість переглядів і лайків можна монетизувати. Тепер для підлітка це не тільки прояви себе, а й заробіток.

Підлітки і молоді люди, які в пошуках ідей і нових фоловерів починають ризикувати, отримують психічний розлад.

Після успішного “підкорення” сусідського паркану, такій людині захочеться більшого. І наступного разу вона залізе на телевізійну вишку без страховки і зніме це на відео. Як пояснила Скринник, вони стають адреналінозалежними, психічно хворими людьми.

Чому це відбувається? Нашим предкам під час небезпеки доводилося мобілізовувати всі свої ресурси за допомогою адреналіну. Після піку небезпеки, або посиленої роботи, організм виділяв ендогенні опіати – ендоморфіни, гормони щастя.

Вони виділялися щоб “винагородити” організм, або як знеболююче після поранення. Саме тому бували випадки, коли збиті люди “схоплювалися” після аварії, не відчуваючи болю – у них працювали природні знеболюючі.

Так і тут, невдачливі блогери в пошуках своїх грошей і глядачів активізують вироблення природного наркотику і підсаджуються на нього. Свій перший екстрим молоді люди найчастіше роблять напідпитку, або “на спір”, коли працює внутрішній каталізатор.

Адреналін виробляється і в тих, хто бачить ці фото і відео. Багато людей підсаджуються на подібні відео – звідси і попит, звідси і пропозиція ціною власного життя.

Навіщо вони це роблять

Як вже говорилося, соціальні мережі стали не тільки методом самовираження, а й способом заробити. Також Скринник вважає, що молоді люди отримують задоволення від шокування оточуючих. Уявіть жінку, якій 40-45 років, у якої вже є діти.

Вона дивиться відео з підкоренням телевізійної вишки без страховки і жахається. Сучасним дітям не потрібне хвальба, їм потрібна реакція.

Діти використовують “шокову терапію” проти батьків, як маніпуляцію. Якщо згадати історію з “Синіми китами”, яка трапилася взимку, діти приходили додому і зізнавалися батькам, що хочуть пограти в суїцидальну гру.Таким чином дитина викликає співчуття у рідних. 

Скринник розповіла, що багато підлітків навіть фантазують про власну смерть. Вони бачать усе ясно і красиво, як вони лежать на землі, а навколо них переживають родичі і друзі.

Тому подібні відео є такими популярними у підлітків, які фантазують про своїх ризики, смерті або шок рідних: “А що б було, якби мої батьки це побачили, чи стали б вони мене цінувати, знаючи, що я можу померти будь-якої миті?”

Та тільки ці підлітки ніколи не враховують одного, що це вже не ілюзія чи гра. Ніхто не прокинеться і не оживе.

Що робити

Якщо дитина починає говорити про “синіх китів”, руфінг і зацепінг, всіляко демонструвати зацікавленість у соціальних мережах, у жодному разі не забороняти. У таких випадках необхідно розібратися, що саме зацікавило дитину в цій діяльності і дати їй це.

Якщо йдеться про нестачу уваги, то потрібно проводити більше часу з дитиною. Але якщо це переросло в постійний стан дитини, то це може стати хронічним захворюванням, а дитина перетвориться на психологічного інваліда. Тоді діти починають і шрамуватися, і лазити в групи смерті, і фотографуватися на краю даху.

“Батькам необхідно перевіряти соціальні мережі своїх чад. Не буде дитина, у якої все добре, на своїй сторінці цитувати депресивні вірші Анни Ахматової “, – вважає Скринник.

Але якщо тут домішується спортивний інтерес, то варто звернутися до фахівців цієї справи. Подобається дитині лазити на висоті – відведіть її  в гурток скелелазання чи альпінізму. Там вона втілюватиме свої інтереси під контролем фахівця і зі страховкою. Подобається їй чіплятися за громадський транспорт – поставте дитину на водні лижі або вейкборд.

Якщо дитина фанатично робить селфі, то можна звернутися до тих, хто займається Youtube-каналами або розкручуванням акаунтів. Розібратися як усе це працює, як це правильно робити. Або знайти фотогурток.

Надивившись роликів, не всі молоді люди розуміють, що це робота. Розкручені інстаграмми красунь – робота фотографів, візажистів, стилістів, реклами. Деякі небезпечні трюки виконуються зі страховкою у блогера у дворі. А трансляція на великій швидкості з автомобіля і зовсім може бути симуляцією.

Якщо говорити про дорослих, які займаються небезпечними селфі, то у них або чіткі, на відміну від дитини, мотиви (гроші, шантаж, адреналін), або порушення психіки.

Наприклад молоді люди, які так і не змогли знайти роботу після закінчення інституту, сидять вдома, а батьки їм постійно дорікають. У якийсь момент така людина вигадує собі виклики: от залізу на 25 поверх, зроблю селфі і більше ніхто не скаже, що я байдикував, стану знаменитим і зароблю. Часто такі випадки закінчуються лікуванням у психдиспансері.