Соціально-психологічна служба

Поділитися!

   Практичний психолог

                 

Телефон для звернень: 512-83-82

 

                             Соціальний педагог

 

Дмитрієва Алла Іванівна

Закінчила  Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліст “Соціальне забезпечення”. Професійна кваліфікація: фахівець з соціальної допомоги; соціальний інспектор. соціальне  забезпечення.

Графік роботи соціального педагога

Графік роботи соціального педагога

Понеділок: 12.00-18.00

Вівторок: 11.30- 18.30

Середа: 11.30-18.30

Четвер: 11.30-18.30 (методичний день)

П’ятниця: 15.30-18.30

                                                       Кабінет 218 

                                        Консультації для батьків

Понеділок:

17.00 -18.00

Вівторок, середа, п’ятниця:

17.30 – 18.30

 

 
Тест № 1. Як ви розумієте своїх дітей?
 
Дайте відповідь «так», «ні» або «не знаю» на такі запитання:
 
 1. На деякі вчинки дитини ви часто реагуєте «вибухом», а потім шкодуєте про це.
 
 2. Деколи ви користуєтеся допомогою або порадою інших осіб, коли не знаєте, коли не знаєте, як реагувати на поведінку вашої дитини.
 
 3. Ваша інтуїція і досвід — кращі порадники у вихованні дитини.
 
 4. Деколи вам трапляється довіряти дитині секрет, який би нікому іншому не розказали.
 
 5. Вас ображає негативна думка інших людей про вашу дитину?
 
 6. Вам траплялося просити у дитини вибачення за свою поведінку?
 
 7. Чи вважаєте ви, що дитина не повинна мати секретів від своїх батьків?
 
 8. Помічаєте ви між своїм характером і характером дитини різницю, яка іноді приємно дивує вас?
 
 9. Ви надто сильно переживаєте неприємності або невдачі вашої дитини.
 
 10.Чи можете утриматися від купівлі цікавої іграшки для дитини (навіть якщо у вас є гроші) тому, що знаєте: дома їх є багато?
 
 11.Ви знаєте, що до певного віку кращий виховний аргумент для дитини — фізичне покарання (пасок).
 
 12.Ваша дитина саме така, про яку ви мрієте.
 
 13.Ваша дитина завдає більше турбот, аніж радощів.
 
 14.Чи здається вам, що ваша дитина навчає вас по-новому думати, поводитися?
 
 15.Чи бувають у вас прикрощі з вашою дитиною?
 
 Нарахуйте по 10 балів за кожну відповідь «так» на запитання: 2, 4, 6, 8, 10, 12, 14 і за кожну відповідь «ні» на запитання: 1, 3, 5, 7, 9, 11, 13, 15. За кожну відповідь «не знаю» — по 5 балів.
 
 100-150 балів. У вас великі здібності до правильного розуміння своєї дитини. Ваші судження і погляди — добрі союзники у розв’язанні виховних проблем. Якщо й на практиці ваша поведінка відкрита, терпляча, вас можна визнати за приклад для наслідування. Можливо, до ідеалу бракує лише одного штриха. Ним може стати думка вашої дитини. Спробуйте її з’ясувати.
 
 50-99 балів. Ви на вірному шляху до розуміння дитини. Свої тимчасові труднощі у вихованні ви маєте розв’язати, починаючи з себе. І не намагайтеся виправдатися браком часу або характером дитини. Є проблеми, на які ви маєте реальний вплив, а тому спробуйте це використати. Розуміти — це не завжди приймати. Не лише дитину, а й власну особистість.
 
 0-49 балів. Здається, можна більше співчувати вашій дитині, ніж вам, оскільки її батько не є добрим другом і провідником на шляху здобуття життєвого досвіду. Але ще не все втрачено. Якщо ви хочете щось зробити для своєї дитини, то спробуйте. Можливо, вам допоможуть у цьому поради інших. Буде нелегко, але щасливе життя дитини того варте.
 
Десять кроків, щоб стати кращими батьками
 
1. Любов є найважливішою потребою усіх дітей і однією з основних передумов позитивної поведінки дитини. Батьківська любов допомагає дитині формувати впевненість у собі, викликає почуття власної гідності.
 
2. Прислуховуйтесь до того, що говорить Ваша дитина. Цікавтеся тим, що вона робить і відчуває.
 
3. Всі взаємостосунки, в тому числі й ті, що будуються на любові й довірі, потребують певних обмежень. Батьки самі мають визначити ці обмеження для дітей. Пам’ятайте, що порушення дітьми будь-яких обмежень є для них природним процесом пізнання, і не варто це розцінювати як прояв неслухняності. Діти почуваються більш безпечно, коли батьки також дотримуються визначених ними обмежень.
 
4. Сміх допомагає розрядити напружену ситуацію. Часом батьки бувають занадто серйозними. Це заважає їм сповна відчути радість батьківства. Вмійте побачити веселі моменти й дозволяйте собі сміх при кожній нагоді.
 
5. Намагайтесь побачити світ очима Вашої дитини і зрозуміти її почуття. Пригадайте, як Ви почувалися. Коли були дитиною, і яким незрозумілим здавався Вам світ дорослих, коли в Вами чинили несправедливо.
 
6. Хваліть і заохочуйте дитину. Сподівайтеся, що дитина поводитиметься добре, й заохочуйте докладати зусиль для цього. Хваліть її за хорошу поведінку.
 
7. Поважайте свою дитину так, як поважали б дорослого. Дозвольте дитині брати участь у прийнятті рішень, особливо тих, що стосуються її. Прислухайтеся до думки дитини. Якщо Ви змушені сказати дитині щось неприємне, подумайте, яким чином Ви сказали б це дорослому. Вибачайтеся, якщо вчинили неправильно по відношенню до дитини.
 
8. Плануйте розпорядок дня дитини. Малі діти почуватимуться більш безпечно, якщо дотримуватимуться чіткого розпорядку дня.
 
9. У кожній сім’ї є свої правила. Будьте послідовними і їх дотриманні, про намагайтеся виявляти певну гнучкість щодо дотримання цих правил маленькими дітьми. Діти можуть бути введені в оману, якщо одного дня правило виконується, а іншого – відміняється.
 
10. Не забувайте про власні потреби! Коли батьківство починає надто нагадувати важку працю, і ви відчуваєте, що Вам бракує терпіння, приділіть трохи часу лише собі. Робіть те, що приносить Вам задоволення. Якщо Ви розумієте, що втрачаєте контроль над собою і можете накричати на дитину, образити, принизити чи вдарити її, залиште дитину на кілька хвилин, порахуйте до десяти і заспокойтеся.
 
Тест № 2. Які ви батьки?
 
 1. Чи вважаєте ви, що у вашій сім’ї є взаєморозуміння з дітьми?
 
 2. Чи ведуть ваші діти з вами задушевні бесіди, чи радяться з особистих питань?
 
 3. Чи цікавляться діти вашою роботою?
 
 4. Чи знаєте ви друзів своїх дітей?
 
 5. Чи бувають друзі вашої дитини у вас вдома?
 
 6. Чи беруть ваші діти разом з вами участь у господарських справах?
 
 7. Чи є у вас із дітьми спільні справи, захоплення?
 
 8. Чи беруть діти участь у підготовці сімейних свят?
 
 9. Чи бажають діти, щоб під час дитячих свят ви були разом із ними?
 
 10. Чи обговорюєте ви з дітьми телепередачі, прочитані книги?
 
 11. Чи берете разом із дітьми участь в екскурсіях, походах, прогулянках?
 
 12. Чи віддаєте ви перевагу відпочинку (проведенню вільного часу) з дітьми?
 
 Ключ до тесту
 
 Виставте собі по два бали за кожну позитивну відповідь; по одному балу – за відповідь “іноді”; нуль балів – за негативну відповідь.
 
 Підрахуйте бали. Якщо ви набрали більше, ніж 20 балів, то у стосунках з дітьми у вас все гаразд. Якщо ви набрали від 10 до 20 балів, то стосунки з дітьми у вас задовільні, проте недостатні, однобічні. Поміркуйте, що можна й потрібно змінити. У випадку, коли результат становить лише 10 балів, можна стверджувати, що контакт із дітьми у вас неналагоджений.
 
 Тест № 3. Ваші взаємини із дитиною
 
 1. Чи подобається Вам Ваша дитина?
 
 2. Чи слухаєте Ви, що говорить дитина?
 
 3. Чи дивитися Ви на малюка, коли він говорить?
 
 4. Чи намагаєтеся Ви створити в дитини відчуття значущості того, про що вона говорить?
 
 5. Чи виправляєте Ви мовлення дитини?
 
 6. Чи дозволяєте ви дитині робити помилки?
 
 7. Чи хвалите Ви дитину, чи обіймаєте ви її?
 
 8. Чи смієтеся Ви разом із дитиною?
 
 9. Чи відводите Ви щодня час для читання дитині й для бесід з нею?
 
 10. Чи граєтесь Ви з дитиною в які-небудь ігри?
 
 11. Чи заохочуєте Ви інтереси та захоплення дитини?
 
 12. Чи має дитина хоча б одну-дві власні книги?
 
 13. Чи має дитина місце, що відведено для неї?
 
 14. Чи намагаєтеся Ви подавати приклад дитині, читаючи газети, журнали, книги?
 
 15. Чи обговорюєте Ви з родиною та з дитиною що-небудь цікаве із того, що Ви прочитали?
 
 16. Чи намагаєтеся Ви сказати все за дитину, перш ніж вона встигне відкрити рота (наприклад у лікарні, магазині)?
 
 17. Чи дивитися Ви телевізор разом із дитиною?
 
 18. Чи ставите Ви дитині запитання за змістом побаченого на телеекрані?
 
 19. Чи обмежуєте Ви можливість дитини дивитися телевізор?
 
 20. Чи має дитина можливість виявляти свої почуття в межах загальноприйнятої поведінки під час ігор, фізичної розрядки?
 
 21. Чи намагаєтеся ви ходити з дитиною на прогулянки?
 
 22. Чи водили ви дитину до театру, зоопарку, музею?
 
 Ключ до тесту
 
 За кожну відповідь нараховуєте:
 
 • ”майже завжди” – 4 бали;
 
 • “іноді” – 2 бали;
 
 • “ніколи” – 0 балів.
 
 Отримані бали підсумовуєте:
 
 – якщо сума становить 88 балів – чудово;
 
 – якщо сума становить 44 бали – непогано;
 
 – якщо сума становить менше ніж 22 бали – варто замислитись.
 
При спілкуванні з дітьми батьки повинні:
 
  • постійно підкреслювати свою увагу до індивідуальності сина чи дочки, до їх прагнення до самоствердження;
  • проявляти увагу, інтерес і повагу до всіх дітей у сім’ї;
  • проявляти постійну готовність і вміння вислухати дитину, дати їй можливість говорити (виговоритися), відстоювати свої погляди, переконання;
  • перед тим, як показати дитині її помилки в поведінці, починати з похвали і схвалення позитивних якостей навіть при самому важкому характері сина (дочки);
  • віддавати перевагу ненав’язливим рекомендаціям, зауваженням і уникати стандартних повчань;
  • не докоряти дитині при наявності у неї негативних рис та якостей;
  • тактовно показувати кращі позитивні якості своєї особистості (ерудицію, працелюбність, пунктуальність, гуманні відносини до людей, порядність, чесність та інше), але при цьому не показувати, не підкреслювати своєї переваги над дитиною;
  • створювати сімейну атмосферу любові, доброзичливості турботи, захищеності радості і перспективи, що благополучно впливає на фізичне і морально-психологічне здоров’я дітей
 Про покарання
 
Караючи, подумай: “А навіщо?”
 
Покарання не повинно шкодити здоров’ю – ні фізичному, ні психічному
 
Покарання повинно бути корисним
 
Якщо є сумніви: карати чи не карати – не карайте
 
За один раз – одне. Навіть, якщо поганих вчинків скоєно багато, покарання може бути суворим, але тільки одне, за все відразу, але не по одному – за кожний вчинок. Салат із покарань – це блюдо не для дитячої душі!
 
Покарання – не за рахунок любові, щоб не сталося, не залишайте дитину без нагороди й любові, на яку вона заслуговує
 
Краще зовсім не карати, ніж карати з запізненням
 
Покараний – пробачений. Інцидент вичерпаний
 
Без приниження. Щоб не сталося, яка б не була провина, покарання не повинно сприйматися дитиною як велич вашої сили над її слабкістю, як приниження;
 
Дитина не повинна боятися покарання. Не покарання дитина повинна боятися, не гніву вашого, а засмучення.
 
 

 

 

.